Шаховий турнір на кубок НВК «Домінанта» – 2016

тур_1

 

Ми з тобою завжди, Україно,

 Ми з тобою повсякчас,

 Поки б’ється в грудях серце вірне,

 І допоки в душах жар не згас.

 Нероздільна шахова родина,

 Наша дружба й наша кров.

 У єдиній нашій країні

 Нероздільна наша любов.

 26 лютого у стінах навчально-виховного комплексу «Домінанта» відбувся щорічний шаховий турнір на Кубок НВК «Домінанта», учасника ми якого стали юні та досвідчені шахісти – прихильники гри мудрих. На відкритті шахового турніру учасників змагань привітали та побажали їм позитивних емоцій і цікавої гри почесні гості турніру:

Стеценко Вадим Григорович – директор Департаменту з фізичної культури та неолімпійських видів спорту Міністерства молоді та спорту України, який зачитав вітального листа від заступника Міністра Міністерства молоді та спорту України Ярослава Войтовича;

Раханський Анатолій Варфоломеєвич – народний депутат ІІ-IVскликань, Почесний член Парламентської Асамблеї Ради Європи, Голова комітету ПАСЕ з питань науки, освіти, технологій, культури та ЗМІ, член-кореспондент Міжнародної Академії інформатизації при ООН, який подарував для шахового музею закладу авторську книгу;

Сєдих Юрій ІвановичПосол Миру, доктор філософії, генерал-полковник.

Детальніше

Анонс

26 лютого 2016 року у приміщенні НВК «Домінанта» відбудеться турнір з шахів «Кубок Домінанти – 2016», початок змагань о 17:00 год. Турнір проводиться спільно НВК «Домінанта» та Федерацією шахів м. Києва. Змагання пройдуть у 5 турів, в яких будуть виборювати перемогу 6 команд. Переможців буде нагороджено цікавими призами.

День рідної мови

??????????

21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько шести тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом. Відзначають День рідної мови і п’ятикласники НВК «Домінанта». Саме у ці дні щороку один з учнів класу  здобуває титул «Найрозумніший», демонструючи знання та вміння з української мови. З вересня школярі  5-В разом з учителем Тур С.Ю. готувалися до  участі у конкурсі.  Шляхом ретельного відбору було визначено 12 учасників, 6 із них вийшли у півфінал  та мали можливість обирати категорії: «Синтаксис», «Фонетика», «Частини мови» та інші. Фіналістами стали Хамазенко Богдан, Андрєєва Дар’я та Палажченко Катерина. У нелегкій боротьбі титул «Найрозумніший» виборола учениця 5-В класу Палажченко Катерина.

Детальніше

Першість міста Києва з гандболу пам’яті С. Перепеляка

г_4

13 – 14 лютого 2016 року в місті Києві відбулася відкрита першість міста Києва з гандболу пам’яті С. Перепеляка серед дівчат 2005-2006 року народження. В змаганнях взяли участь учениці 5-Г класу НВК «Домінанта» Школьна Ангеліна, Нагалевська Вікторія, Волкова Валерія. Нагалевську Вікторію відзначили найкращим гравцем команди. Бажаємо учасникам успіху та перемог.

Детальніше

Уроки мужності «Герої не вмирають!»

0

19 лютого 2016 року з нагоди Дня Героїв Небесної  Сотні у 2-11 класах НВК «Домінанта» були проведені уроки мужності та виховні години «Герої не вмирають!». Розповісти про  трагічні події на Майдані 18-20 лютого 2014 року в заклад були запрошені учасники Революцію Гідності, воїни АТО.
До учнів завітали справжні герої, якими потрібно пишатися кожному: львівянин Василь Пелиш, айдарівець за псевдонімом «Монах», Сергій Гришко  та Павло Васечкин, «кіборги» – захисники Міжнародного аеропорту «Донецьк» імені Сергія Прокоф’єва. Розмову почали зі споминів про події на Майдані.
Свою участь у Євромайдані Василь Пелиш згадує з ностальгією. Тоді, двадцятирічним хлопцем зі Старого Самбора, що на Львівщині, усю зиму 2014 року провів на Євромайдані. Навесні добровольцем записався у батальйон «Айдар», куди влилися його друзі з Майдану, брав участь у визволенні від терористів багатьох населених пунктів Донбасу.
Сім місяців Василь пробув під Луганськом. А 24 серпня зв’язок з ним обірвався. Рятуючи бойових друзів, потрапив під артобстріл на трасі Новосвітлівка-Хрящувате під Луганськом. Подумки приготувався до розстрілу. Хоч волів краще померти, узяли у полон до сепаратистів, де і пробув майже місяць. Хлопець повернувся з полону бойовиків без правої руки: терористи відрубали Василеві руку за татуювання у вигляді українського герба та патріотичного напису.
За словами воїна, лікарі дивувалися стійкості українського солдата. Він вижив. Про цей період у своєму житті Василь бажає не згадувати. Думає про тих, хто на фронті. Його дуже дратує відчуття надмірної опіки чи жалю з боку інших до себе. А ще у Василя є мета, сила духу та бажання робити свою справу.
Наразі айдарівець має роботу, — працює військовим обліковцем у міській раді Старого Самбора на Львівщині, здобуває заочно освіту землевпорядника та продовжує допомагати українським військовим, зокрема, побратимам з добровольчого батальйону «Айдар». Незважаючи на негаразди зі здоров’ям, разом з іншими волонтерами возив на Луганщину термобілизну, тепловізори, форму.
Нещодавно став учасником проекту «Підтримка протезування в Україні», завдяки якому за допомогою канадських лікарів-протезистів отримав багатофункціональний протез на праву руку. На плечі протезу теж набито тризуб – це подарунок від канадських медиків.
Доля звела Василя Пелиша ще з одним воїном АТО – його тезкою Василем Скуженком, яким упродовж 2014-2015 навчального року опікувався колектив НВК «Домінанта». 33-річний Василь Стуженко з Кривого Рогу. Боєць 40 батальйону територіальної оборони «Кривбас». Потрапив у засідку у районі Іловайська, де втратив праву ногу і кисть правої руки. І от, маючи канадські протези, хлопці  вперше публічно змогли потиснути один одному руки.
У цей день учні гімназії познайомилися ще з одними неймовірно відважними людьми та стали свідками історій, після яких сюжети з героїчних фільмів та книжок здаються тривіальними. Це оборонці Донецького аеропорту – Сергій Гришко  та Павло Васечкин.  Через пряму мову «кіборгів» гімназисти дізнались історію героїчної оборони аеропорту «Донецьк».
Воістину, неймовірна мужність українських захисників, які не на словах вміють любити і захищати Україну. Ще довго болітимуть їхні рани, не швидко загояться і душевні рани. Тепер, переживши такі випробовування, деякі шкільні проблеми здаються їм неважливими, дріб’язковими, смішними.
Тому «кіборги» дали юному поколінню власні поради, як гідно виходити з будь-яких обставин, а ще розповіли, що подаровані обереги, дитячі малюнки, листи, янголи справді охороняли їх від куль. Воїни навіть розвішували їх на стіні аеропорту «Донецьк», аби вірити у неймовірні властивості цих побажань.
Звертаючись до учнів, Сергій Гришко сказав: «Це ваші листи, обереги і малюнки носять солдати біля серця. Розвідники, отримавши завдання, віддають на зберігання усі особисті речі, крім ваших листів, з якими вони ніколи не розлучаються. Ваші дитячі сувеніри перетворюються на родинні обереги, бо комусь вони нагадали про рідний дім, дітей, комусь підняли настрій, а комусь і врятували життя». Дитячі обереги висять біля ліжок ранених бійців, а слова підтримки школярів є найкращими ліками для них.
Урок пам’яті «Буремні події Майдану»  за участі воїнів АТО для учнів 6-7 класів у шкільному музеї «Бойовий шлях 60-ї армії ім. І. Д. Черняховського» провів заступник директора, вчитель історії Ігор Васильович Хвостик.

Детальніше

Урок пам’яті в 6-Б класі «Герої не вмирають…»

IMAG2623

А я помер на барикадах…
Останнє бачив що? Майдан!
Людей у касках на блокадах,
Гарячу кров, німий туман…

 Останні спомин? Син і доня!
Вже не повірять в чудеса,
Бо батько їх в “небесній сотні”
Сьогодні лине в небеса.

Останній подих? Для Вкраїни!
Для неї мало я прожив.
Та не дарма оті руїни
Моєю кров
’ю снайпер змив…

Таким зворушливим і водночас напруженим, емоційним віршем закінчився урок памяті в 6-Б класі. Дівчатка не стримувалися і плакали, настільки їх пройнали віршовані рядки.
Учні 6-Б класу згадали події Революції Гідності, Майдану і невмирущих для кожного з нас героїв – Героїв Небесної Сотні. Під проникливу пісню «Плине кача…», яка вже стала гімном Небесної Сотні, учні переглянули невелике відео, де був згаданий поіменно кожен герой. Їх подвиг залишиться назавжди у нашій пам’яті.

Брати і сестри! Пам’ятайте-
Таких як я – нас більше ста.
Позиції ще не здавайте,
Бо місія в нас не проста.

Ми будемо ще довго жити,
Десь серед шин і барикад.
Народну волю ж не зломити!
Вона лиш множиться в стократ!

Детальніше